Відділ освіти Галицької районної державної адміністрації

Документи

  

Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти


ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження 
Концепції реалізації державної політики у сфері 
реформування загальної середньої освіти 
«Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

  • 1) Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
  • 2) Державного стандарту базової середньої освіти. (II квартал 2019 р.);
  • 3) Державного стандарту профільної середньої освіти. (II квартал 2020 р.).

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

  • 1) типові освітні програми початкової освіти. (II квартал 2018 р.);
  • 2) типові освітні програми базової середньої освіти. (III квартал 2019 р.);
  • 3) типові освітні програми профільної середньої освіти. (Грудень 2020 року).

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

  • 1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти. (I квартал 2018 р.);
  • 2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року. (Протягом 2017—2021 років);
  • 3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року. (Протягом 2018—2021 років).

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

  • 1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл. (Протягом 2018—2022 років);
  • 2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. (Протягом 2018—2020 років);
  • 3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у III кварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року. (Протягом 2018—2020 років).

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

  • 1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи. (Протягом 2017—2021 років);
  • 2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи. (Протягом 2017—2021 років);
  • 3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

  • 1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників. (II квартал 2018 р.);
  • 2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей. (IV квартал 2018 р.);
  • 3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання. (III квартал 2018 року).

7. Розробити:

  • 1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи. (I квартал 2018 р.);
  • 2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи. (III квартал 2018 р.);
  • 3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти. (III квартал 2019 року).

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

  • 1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи. (III квартал 2018 р.);
  • 2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. (III квартал 2019 р.);
  • 3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку. (III квартал 2020 року).

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

  • 1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. (III квартал 2019 р.);
  • 2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв. (Протягом 2019—2020 років).

10. Забезпечити:

  • 1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв. (III квартал 2019 р.);
  • 2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти. (Протягом 2020—2023 років).

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

  • 1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад. (II квартал 2025 р.);
  • 2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації. (Протягом 2018—2019 років);
  • 3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку). (Протягом 2017—2020 років).

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

  • 1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років);
  • 2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти. (Протягом 2017—2018 років).

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

  • 1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (Протягом 2018 року);
  • 2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад. (IV квартал 2018 року).

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

  • 1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія). (Протягом 2018—2019 років);
  • 2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії. (Протягом 2018—2019 років);
  • 3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності. (III квартал 2019 р.);
  • 4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада). (IV квартал 2018 року).

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

  • 1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти. (III квартал 2018 р.);
  • 2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві. (IV квартал 2018 р.);
  • 3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів. (IV квартал 2018 р.);
  • 4) створення системи освітньої статистики і аналітики. (IV квартал 2018 року).

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

  • 1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
  • 2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (II квартал 2018 р.);
  • 3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти. (Протягом 2020 року);
  • 4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року);
  • 5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти. (Протягом 2022 року);
  • 6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. (Протягом 2022 року).

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

  • 1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. (II квартал 2018 р.);
  • 2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. (IV квартал 2019 року).

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

  • 1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи. (III квартал 2018 р.);
  • 2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою. (Протягом 2020 року);
  • 3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти. (Протягом 2023 року);
  • 4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти. (Протягом 2026 року).

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

  • 1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (IV квартал 2018 р.);
  • 2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації. (Протягом 2019—2020 років).

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

  • 1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету. (Постійно);
  • 2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні. (IV квартал 2018 року).

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

  • 1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах. (Протягом 2018 року);
  • 2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. (Грудень 2017 року).

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

  • 1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”. (III квартал 2018 р.);
  • 2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років. (Протягом 2018—2027 років);
  • 3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року. (Протягом 2018—2027 років);
  • 4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. (Протягом 2018 року);
  • 5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях). (III квартал 2018 р.);
  • 6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи. (IV квартал 2018 р.);
  • 7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи. (Протягом 2019—2022 років);
  • 8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи. (Протягом 2022 року).

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

  • 1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях. (II квартал 2018 р.);
  • 2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів. (Протягом 2018 року);
  • 3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання. (Протягом 2018—2020 років)

     

                                                                                   

                                               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                                                                                          НАКАЗ

05.08.2016  № 944

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
26 серпня 2016 р. 
за № 1187/29317

Про затвердження Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу

На виконання пункту 11 Положення про освітній округ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 79), та з метою вдосконалення нормативної бази щодо функціонування опорних закладів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу, що додається.

2. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.

3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Міністр

Л.М. Гриневич

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра фінансів України

 

С. Марченко


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства освіти 
і науки України 
05.08.2016  № 944

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
26 серпня 2016 р. 
за № 1187/29317

                                                                                 ПОЛОЖЕННЯ 
                                          про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу

І. Загальні положення

1. Це Положення визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності з’єднаних класів (класів-комплектів) початкової школи у філіях опорних загальноосвітніх навчальних закладів (далі - опорні заклади).

У цьому Положенні під терміном «з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи» розуміється різновікова група дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами, які навчаються за визначеним робочим навчальним планом і програмою згідно з розкладом занять.

У загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю дітей формування класів-комплектів визначається конкретними умовами й залежить від кількості учнів.

2. З’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи утворюється щороку за наказом керівника опорного закладу з метою:

створення єдиного освітнього простору;

гарантування рівного доступу осіб до якісної освіти;

забезпечення повноцінного фізичного, духовного, інтелектуального, соціального розвитку особистості учня початкової школи, оволодіння ключовими та предметними компетентностями;

створення умов для здобуття учнями (вихованцями) початкової освіти у населеному пункті, максимально наближеному до їх місця проживання.

3. Головними завданнями створення з’єднаних класів (класів-комплектів) початкової школи у філіях опорного закладу є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи для самореалізації особистості, її всебічного гармонійного розвитку.

ІІ. Умови створення з’єднаних класів (класів-комплектів) початкової школи у філіях опорного закладу

1. Під час створення з’єднаних класів (класів-комплектів) початкової школи у філіях опорного закладу обов’язково враховуються:

освітні потреби учнів (вихованців);

здатність забезпечити на належному рівні організацію навчання;

рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;

наявність належної матеріально-технічної бази (обладнані спортивні об’єкти, кабінети, комп’ютерне обладнання, доступ до мережі Інтернет тощо);

укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою.

2. У з’єднані класи (класи-комплекти) початкової школи у філіях опорного закладу об’єднують учнів від двох до чотирьох класів.

3. З’єднані класи (класи-комплекти) початкової школи у філіях опорного закладу створюються у випадку, коли у зв’язку із демографічною ситуацією один або декілька класів початкової школи не можуть бути створені відповідно до вимог частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту».

4. Тривалість уроків визначається відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

5. Для організації ефективного навчально-виховного процесу передбачається забезпечення класних кімнат відповідною матеріально-технічною базою, зокрема пересувними дошками, ширмами, партами-трансформерами тощо.

6. Навчальні предмети, що потребують особливої підготовки (іноземна мова, образотворче мистецтво, фізична культура, музика, інформатика), можуть викладатися вчителями-предметниками.

7. Учитель у своїй роботі може використовувати різноманітні форми, методи та засоби навчання відповідно до мети і завдань уроку.

8. Оплата роботи вчителя у з’єднаних класах (класах-комплектах) початкової школи у філіях опорного закладу здійснюється, виходячи з установленого навантаження залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, розкладу занять, встановлених ставок заробітної плати з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та інших конкретних умов, що склалися у філії, за наказом керівника опорного закладу.

9. Учителям, які працюють зі з’єднаними класами (класами-комплектами) початкової школи у філіях опорного закладу, доплати за класне керівництво, перевірку зошитів та завідування навчальним кабінетом здійснюються відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56.

ІІІ. Організація навчально-виховного процесу у з’єднаних класах (класах-комплектах) початкової школи у філіях опорного закладу

1. Навчально-виховний процес у з’єднаних класах (класах-комплектах) здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі типових навчальних планів, затверджених МОН, для учнів (вихованців) кожного класу окремо.

Для дітей з особливими освітніми потребами розробляється індивідуальний навчальний план на основі робочого плану класу з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації щодо корекційно-розвиткових занять.

2. З’єднані класи (класи-комплекти) працюють за навчальними програмами для початкової школи, затвердженими МОН.

3. Розклад уроків у з’єднаних класах (класах-комплектах) складається відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм та затверджується керівником опорного закладу.

4. У з’єднаних класах (класах-комплектах) за можливості проводяться однопредметні та однотемні уроки.

Директор департаменту 
загальної середньої 
та дошкільної освіти



Ю.Г. Кононенко

                                                                                         

 

 

 

                                                                                                

                                                                     МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                                                                                                       НАКАЗ

13.03.2017  № 369

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
28 березня 2017 р. 
за № 416/30284

Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про освіту», статті 13 Закону України «Про загальну середню освіту», пункту 15 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, та з метою врегулювання питання здобуття загальної середньої освіти особами з тимчасово окупованих територій України та особами, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2008 року № 431 «Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 червня 2008 року за № 498/15189.

3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

4. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Міністр

Л.М. Гриневич

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства освіти 
і науки України 
13.03.2017  № 369

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
28 березня 2017 р. 
за № 416/30284

                                                                                    ПОЛОЖЕННЯ 
                                               про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

екстерн - особа, зарахована до загальноосвітнього навчального закладу для проходження річного оцінювання навчальних досягнень (далі - річне оцінювання) та/або державної підсумкової атестації (далі - атестація);

екстернат - форма здобуття загальної середньої освіти, що передбачає самостійне, у тому числі прискорене, опанування екстерном змісту навчальних предметів певного освітнього рівня та/або за певний клас в обсязі, визначеному відповідним державним стандартом загальної середньої освіти, та отримання відповідного документа про освіту.

Інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законами України «Про освіту»«Про загальну середню освіту».

3. Органи управління освітою серед підпорядкованих загальноосвітніх навчальних закладів визначають заклади, у яких організовується екстернат та здійснюється річне оцінювання і атестація екстернів.

4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовується екстернат, зобов’язаний ознайомити екстерна, батьків (одного з батьків) екстерна чи інших його законних представників із порядком організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах, встановленим цим Положенням, порядком проведення державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів, визначеним Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та програмами з навчальних предметів.

II. Організація екстернату

1. Екстернат організовується для осіб, які:

1) з будь-яких поважних причин (стан здоров’я, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території чи на території проведення антитерористичної операції (на період її проведення) (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, збройний конфлікт тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі або не можуть пройти річне оцінювання та/або атестацію;

2) не завершили здобуття загальної середньої освіти в навчальному закладі або є випускниками загальноосвітніх навчальних закладів минулих років і не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та /або не пройшли атестацію;

3) є громадянами України, які навчалися або навчаються за кордоном;

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту;

5) прискорено опанували зміст навчальних предметів одного або декількох класів, освітніх рівнів.

2. Здобуття загальної середньої освіти за екстернатною формою не обмежується віком.

3. Зарахування особи на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного з батьків) неповнолітньої особи чи інших її законних представників, зразок якої наведено у додатку 1 до цього Положення.

Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи з неконтрольованих територій або з населених пунктів на лінії зіткнення можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами (факсом, електронною поштою).

До заяви додаються документ про наявний рівень загальної середньої освіти чи інше будь-яке письмове підтвердження проходження екстерном оцінювання та/або атестації в іншому навчальному закладі (за наявності) та/або відповідні письмові документи особи, що підтверджують наявність підстав для проведення річного оцінювання та/або атестації екстерном.

Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їхнього перебування в Україні.

Про зарахування особи на екстернат видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

4. Приймання заяв для зарахування на екстернат починається з вересня поточного навчального року і закінчується не пізніше ніж за три місяці до початку проведення відповідного річного оцінювання чи атестації.

Для осіб, які навчалися або навчаються за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, приймання заяв здійснюється протягом всього календарного року.

5. Освітній рівень особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого освітнього рівня чи результатів оцінювання та/або атестації, визначається загальноосвітнім навчальним закладом, у якому організовано екстернат.

З цією метою наказом керівника відповідного загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії) та порядок організації роботи, а також затверджується графік проведення оцінювання знань екстерна, перелік вправ, завдань з навчальних предметів. Результати оцінювання рівня знань (визначений освітній рівень, результати річного оцінювання з навчальних предметів) оформлюються протоколом, який підписується головою та членами комісії.

6. Екстерн має право:

отримувати необхідні консультації педагогічних працівників в межах навчального часу, установленого пунктом п’ятим розділу ІІІ цього Положення;

безкоштовно користуватися підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду;

брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні на загальних підставах.

IІІ. Порядок проведення оцінювання навчальних досягнень екстернів

1. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат, зобов'язаний створити належні умови для проведення оцінювання навчальних досягнень екстерна (далі - оцінювання) та проходження ним атестації.

2. Порядок, форму та терміни проведення оцінювання екстернів затверджує керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат.

3. Оцінювання екстернів за відповідний клас або рівень (початкової, базової або повної) загальної середньої освіти проводиться з усіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану. Наслідком цього оцінювання є виставлення річної оцінки з кожного предмета. Оцінювання проводиться до 30 травня поточного року. Оцінювання осіб, зазначених у пункті 4 розділу ІІ цього Положення, може проводитися протягом всього календарного року.

Для проведення річного оцінювання відводиться 1 академічна година (один урок) з кожного предмета.

4. На перевірку робіт відводиться не більше:

20 хвилин на кожну роботу з державної мови або мов національних меншин (диктант);

30 хвилин на кожну роботу з усіх інших предметів.

5. На проведення консультацій відводиться по 15 хвилин на одного екстерна з кожного предмета згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу (але не більше 3 годин на предмет відповідного класу).

6. Екстерн має право на проведення оцінювання рівня його навчальних досягнень за один або більше років навчання в межах одного або декількох освітніх рівнів (початкової, базової чи повної загальної середньої освіти) протягом одного навчального року. З цією метою для екстерна керівником навчального закладу затверджуються індивідуальний навчальний план та графік консультацій з навчальних предметів.

7. При проведенні оцінювання навчальних досягнень можуть застосовуватися такі форми контролю: усне опитування, виконання контрольних робіт та тестування, що відповідають специфіці навчального предмета.

Екстерни з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років, які у свій час не мали річного оцінювання навчальних досягнень з певних предметів, проходять річне оцінювання лише з цих предметів.

8. Атестація екстернів здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та з особливостями, що визначені цим Положенням.

Результати річного оцінювання екстернів оформлюються протоколом, форма якого наведена в додатку 2 до цього Положення, а результати атестації – протоколом за формою, наведеною у додатку до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602.

9. За результатами річного оцінювання та атестації рішенням педагогічної ради та наказом керівника навчального закладу екстерну видаються табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту.

10. Екстернам, які пройшли річне оцінювання і мають відповідні оцінки, але не пройшли атестацію, видається табель з річними оцінками.

11. Екстерни, які на високому рівні (10, 11, 12 балів) опанували навчальний матеріал, визначений загальноосвітніми програмами, можуть нагороджуватись похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» або похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів».

Екстерни, які здобули базову загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.

Екстерни, які здобули повну загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), за рішенням органів управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, можуть нагороджуватися золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні».

12. Екстерни, які навчалися або навчаються за кордоном, для отримання відповідних документів про загальну середню освіту державного зразка зобов’язані пройти річне оцінювання та атестацію.

У разі наявності міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про загальну середню освіту, екстерни, які отримали відповідні документи про освіту за кордоном, для отримання документів про загальну середню освіту державного зразка проходять лише атестацію.

13. Екстернам, які проживають або проживали на неконтрольованих територіях та в один рік проходять атестацію за курс базової і повної загальної середньої освіти, надається право проходження атестації за курс базової загальної середньої освіти без наявності річного оцінювання навчальних досягнень, окрім навчальних предметів: українська мова та література, історія України, географія України, правознавство.

У такому випадку екстерни заповнюють освітню декларацію про завершення здобуття базової загальної середньої освіти (далі - декларація) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів за курс базової загальної середньої освіти визначаються відповідно до декларації та зазначаються в додатку до відповідного документа про освіту як атестований. Річне оцінювання рівня навчальних досягнень екстернів за курс старшої школи проводиться одночасно за 10 та 11 класи.

Директор департаменту 
загальної середньої 
та дошкільної освіти



Ю.Г. Кононенко

 

У 2018 РОЦІ ЧАСТКА ВВП НА ОСВІТУ СКЛАДАТИМЕ 6,7%, А ЗАРПЛАТА ВЧИТЕЛІВ ЗРОСТЕ НА 25%

Зведений бюджет освіти в 2018 році становить 221,9млрд гривень, при цьому за рахунок збільшення зарплат на наступний рік для вчителів на 25% обсяг освітньої субвенції зріс на 11,2млрд і склав 61,7млрд грн. Про це йшлося під час прес-конференції Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на тему: «Підсумки роботи МОН у 2017 році. Візія змін у 2018-му».

«Як ви можливо пам’ятаєте, 2017-й став роком зростання для фінансування освіти. Збільшення інвестицій дозволило нам підготуватися до змін, які очікують у 2018 році, підняти соціальний статус вчителів, підтримати професійну освіту, яку внаслідок недостатньо продуманих рішень у 2016 році кинули на фінансування областей та міст обласного значення. У бюджеті на 2018 рік ми продовжуємо збільшувати інвестиції в освіту, зокрема, частка ВВП на освіту збільшилася до 6,7%. Зведений бюджет освіти зріс на 53,3млрд гривень», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що 2018 рік – рік старту реформи Нова українська школа. «І це саме той випадок, коли реформа підтримана реальними грошима», – додала Міністр.

Так, на старт реформи в бюджеті 2018 року закладено значні кошти: майже 1 млрд грн (998,7млн) на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями,163млн 818тис – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 272млн 382тис – підручники для 1-го класу. Також 48млн 349,5тис передбачено на закупівлю навчально-методичної літератури для початкових класів.

«Ці інвестиції ми робимо на засадах співфінансуваня з місцевими органами влади – частину коштів дає держава, іншу частину – місцеві органи. Майже 1 млрд держава дає на забезпечення навчальним засобами та мобільними меблями, бо для реалізації нових методик потрібне нове освітнє середовище, і маємо його забезпечити», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також повідомила про перші результати в 100 школах, де наразі пілотується новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться діти 1-го класу в 2018 році.

«Ми провели опитування вчителів, батьків та дітей у пілотних школах. Насамперед, нам було важливо отримати інформацію щодо коригування та підтримки пілоту, але в межах опитування ми також отримали інформацію про перші результати. Так, головне, про що говорили усі – мотивація не згасає, діти хочуть іти в школу, а саме мотивація у нинішній школі – це найбільша проблема. Розвиваються комунікативні уміння дітей, зростає автономність – першокласники навчилися працювати в групах і досягати результату без активної участі вчителя. Звісно, це лише попередні данні, засновані на опитуванні. Однак вони вселяють у нас значний оптимізм», – додала Лілія Гриневич.


КАБМІН ЗАТВЕРДИВ ПЛАН ЗАХОДІВ ДО 2020 РОКУ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РЕФОРМИ ШКОЛИ

Уряд затвердив план заходів, які необхідно здійснити до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження – «Про затвердження Плану заходів на 2017-2020 роки з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року» – було прийняте сьогодні, 13 грудня 2017 року, на засіданні КМУ.

«Цей план чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи. Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона додала, що «всі не врегульовані розбіжності цього плану стали врегульованими після прийняття нового Закону «Про освіту», який встановив нову термінологію, що вживалася під час підготовки цього документу».

нова українська школа загальна середня освіта

Усі заплановані заходи необхідні, аби виконати вимоги реформи. Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності. Передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.

Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження також містить візію змін, які будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року.

Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.

Нагадуємо, що вчора, 11 грудня, Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зустрілася з міжнародними партнерами, які долучені до проектів реформування освіти. Метою заходу була консолідація зусиль навколо найбільш пріоритетних завдань реформи.


НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, в яку приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлюватись та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни >

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо дуже швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз деякі першокласники навчаються по-новому: опановуючи знання та навички через діяльність, під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших. З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які візьмуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів зі всіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створення онлайн-курсу для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладені в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (такі як орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє приймати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто залишається ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006).

  • вільне володіння державною мовою;

  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність;

  • екологічна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

  • культурна компетентність;

  • підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, а не сидітимуть за партами, слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це насамперед зміна ставлення до дитини – повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, придумувати та експерементувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Проте як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти, а там – де обере. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, аби бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть попідруку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе займати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Всі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе прийти до всіх інших результатів. Адже тільки так можливо досягнути головної мети: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя і врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.


Профільна освіта: як нова концепція діятиме на практиці?

Що зміниться в українській школі? Як же нова концепція діятиме на практиці? Чи усі школи, а особливо сільські, кошторисно та технічно готові до нововведення? Про це у матеріалі наших партнерів " в рамках проекту "Україна +" від ГО "Інтернюз Україна".

Найкращі, найперші попереду всієї планети, здається саме таке гасло свого часу обрала радянська система освіти. І свого часу вона давала колосальні результати. Але, ця система суттєво відрізнялася від європейських аналогів, як в частині організаційної структури, так і за своєю місією.

Жорстке слідування партійній ідеології ще з юного віку, жодного відступу від програми чи чітко завчені моделі поведінки суперечили західноєвропейським принципам свободи слова та учительської автономії. Ця система була унікальною за своєю природою, і була покликана розвинути конвеєр робочої сили на благо народного господарства.

Радянська спадщина освіти, базована на ідеології "казарменого комунізму" довго крокувала поруч з десяток років і після незалежності України. Адже майже усі міністри даного профілю приходивши на дану посаду мали за святе оголосити тут реформи, і інколи це були реформи заради реформ. Змінюватися шкільна освіта почала на прикінці 2000 року і відтоді чи не кожен урядовець міряв свої плани на Захід – на трьох рівневу школу і що найскладніше на її профілізацію.

Час « Ч» для україни мав би настати 1 вересня 2018 року. Від так перше, що зроблять скоротять кількість предметів. Сьогодні на вивчення 22 обов'язкових предметів старшокласник витрачає близько 30 год на тиждень при максимально допустимому навантаженні у 33 год на тиждень. Відповідно до запропонованих нових навчальних планів на обов'язкові дисципліни у 10-му класі відведено 20,5 год, а в 11-му – 18,5 год на тиждень.


Надбавка за престижність праці педагогічним працівникам залежно від їхніх досягнень

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на запити з місць щодо встановлення розмірів надбавок за престижність педагогічної праці педагогічним працівникам залежно від їхніх досягнень повідомляє наступне.

З метою підвищення престижності праці педагогічних працівників постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 88) передбачено установлення педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування надбавки у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати).


Експерт пояснив, чому скоротили кількість заяв на вступ до ВНЗ, які можуть подати абітурієнти

У 2018 році для абітурієнтів на бюджет скоротять кількість заяв, які вони можуть подати (не більше семи заяв і не більше як на чотири спеціальності). Одразу два предмети ЗНО на всі спеціальності будуть фіксованими, а сертифікат ЗНО з іноземної мови вимагатимуть за 2018 рік. Директор Департаменту вищої освіти МОН України Олег Шаров прокоментував в ефірі телеканалу «Київ» зміни у правилах вступної кампанії-2018.

«Як показав досвід вступної кампанії 2017 року, кількість тих, які вступили за восьмою і дев’ятою пріоритетністю, становила близько 1%. При чому значна кількість тих, які могли отримати місця за цими пріоритетностями, віддали перевагу місцям за контрактом в тих закладах освіти, які вони визначили собі за більш високими пріоритетностями. Тому, у восьмій та дев’ятій пріоритетностях реально немає необхідності», – розповів Олег Шаров.

Як зазначив експерт, попередні два роки фіксовані предмети встановлювали самостійно заклади вищої освіти, а в 2018 році на бюджетні конкурсні пропозиції фіксований перелік предметів встановило Міністерство освіти і науки за пропозиціями закладів вищої освіти», – додав Олег Шаров.

Бали з іноземної мови, за словами експерта, прийматимуться тільки за результатами ЗНО 2018 року. «Таке рішення пов’язано з суттєвими змінами в організації і форматі ЗНО з іноземної мови, яке в 2018 році вперше включатиме такий важливий компонент, як аудіювання», – зазначив Олег Шаров.

 

 


Державна служба якості освіти виконуватиме не каральну функцію, а навпаки – допомагатиме навчальним закладам поліпшувати результати їхньої роботи

Так міністр освіти і науки Лілія Гриневич прокоментувала рішення уряду про створення нового органу, повідомляє прес-служба МОН.

«Держслужба якості має бути ідеологічно новою структурою. Основним завданням інституційного аудиту є не «покарання винних», а допомога закладу, керівництву, вчителям у підвищенні якості їх діяльності та якості результатів навчання учнів», – наголосила Гриневич.

Крім того, зауважила вона, Держслужба матиме повноваження звертатися до судів із позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства в сфері освіти. Це має суттєво доповнити механізми забезпечення законності в управлінні школами і захисту їх інтересів, підкреслила керівник МОН.

Нова структура засновується на базі Державної інспекції навчальних закладів, проте матиме ширші повноваження.

Як зазначає прес-служба Міносвіти, законом «Про освіту» передбачено, що єдиним плановим заходом державного нагляду щодо шкіл буде інституційний аудит. Його проводитимуть раз на десять років працівники територіальних органів ДСЯО. Вони мають оцінити якість освітньої діяльності закладу освіти, виробити рекомендації щодо її підвищення та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також привести освітній та управлінський процеси у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов.

Міністерство освіти і науки має впродовж 2 місяців подати Кабміну проект Положення про Державну службу якості освіти, а також пропозиції щодо її розміщення.


 

Нова редакція Типового навчального плану для старшої школи 1 грудня 445 Теми: Навчально-виховний процес Навчальні плани та програми МОН України виклало в новій редакції Типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 995. Їх нову редакцію затверджено наказом від 24.11.2017 № 1541. Про зміну Типових навчальних планів Міністерство прийняло рішення під час засідання Колегії 28.09.2017 (протокол № 7/2-2). 

Джерело: https://m.pedrada.com.ua/article/1653-nova-redaktsya-tipovogo-navchalnogo-planu-dlya-starsho-shkoli

Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

 

 

 

МОН не бачить майбутнього загальноосвітніх шкіл-інтернатів для учнів початкових класів, але можуть залишитися санаторні, спеціальні та спеціалізовані, - заступник Міністра Павло Хобзей

Міністерство освіти і науки підтримує реформу деінституціалізації інтернатних закладів. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей сьогодні, 28 листопада, під час семінару-наради «Впровадження першого етапу Національної стратегії реформування інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки».

 

«Реформа системи інтернатних закладів наразі є важливим кроком до забезпечення прав дітей на проживання у сім’ї, піклування батьків та здобуття кращої освіти, адже жоден інтернат, яким би хорошим він не був, не може замінити сім’ю. Що стосується загальноосвітніх шкіл-інтернатів, то Міністерство не бачить їхнього майбутнього для учнів початкових класів. Переконані, що діти мають навчатися у школі», – зазначив Павло Хобзей.

Cтратегія направлена на те, щоб змінити нинішню систему інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечить догляд і виховання дитини в сім’ї або наближеному до неї середовищі. Для цього три міністерства: МОН, МОЗ та Мінсоцполітики вдосконалюватимуть законодавство, розвиватимуть мережу та забезпечуватимуть освітні, медичні, соціальні, реабілітаційні послуги, зокрема раннього втручання, інклюзивного навчання тощо.

За словами Павла Хобзея, Міністерство готове йти назустріч реформі, але питання також і в інших службах.

«Діти зі шкіл-інтернатів мають обов’язково ходити до загальноосвітньої школи – ми не повинні створювати для них гетто. Дітей не потрібно відділяти від інших, навпаки, треба сприяти їх соціалізації. А поки дитині не знайшли сім’ю, колеги з Мінсоцполітики мають подбати про те, аби вона могла тимчасово проживати в пансіонаті», – підкреслив заступник Міністра.

Водночас він наголосив, що санаторні, спеціалізовані та спеціальні школи-інтернати повинні продовжувати свою роботу. Зокрема, санаторні інтернати мають право на життя, якщо в них буде змінний контингент.

«Нерідко буває ситуація, коли дитина заходить до санаторної школи в першому класі, а виходить звідти у 9 чи 11 – це не є прийнятним. Для виправлення таких ситуацій Міносвіти має співпрацювати з МОЗ, адже термін перебування у таких інтернатах з метою лікування чи оздоровлення визначають лікарі», – відзначив Павло Хобзей.

У новому Законі «Про освіту» є окрема стаття, що передбачає функціонування мистецьких, спортивних, військових та наукових шкіл.

«Спеціалізовані школи – це школи для обдарованих дітей, де виховують майбутніх олімпійських чемпіонів, розвивають дитячі таланти. Такі інтернати можуть бути з початкової школи, але наукові та військові – найраніше з п’ятого класу. Проте, розглядається ідея зробити їх із 7-го», – повідомив заступник Міністра.

 

 

 

 

Орієнтовна кількість навчальних годин
для профільних предметів

Профільний предмет

Кількість годин на тиждень

10 клас

11 клас

Українська мова

4

4

Українська література

4

4

Зарубіжна література

3

3

Іноземна мова

5

5

Друга іноземна мова

3

3

Мова і література національної меншини

5

5

Історія України

3

3

Всесвітня історія

3

3

Правознавство

3

3

Економіка

3

3

Алгебра

6

6

Геометрія

3

3

Фізика і астрономія

6

6

Біологія і екологія

5

5

Хімія

4

6

Географія

5

5

Інформатика

5

5

Технології

6

6

Мистецтво

5

5

Фізична культура

6

6

Захист Вітчизни

5

5


Дев’ятикласникам, які вступатимуть на молодшого спеціаліста, потрібна буде ID-картка

30.11.2017

0 5925

Учням, які планують вступати 2018-го на молодшого спеціаліста на основі 9-ти класів, потрібно заздалегідь потурбуватися про отримання паспорту в формі ID-картки. Про це нагадав директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

Відповідно до Умов прийому, вступникам на молодшого спеціаліста на базі 9-ти класів під час подання заяви на вступ необхідно пред’явити оригінал документа, що посвідчує особу, та подати його копію.

«Таким документом є паспорт у вигляді ID-картки, який видається громадянам України з 14-річного віку. Тому буде потрібно для вступу на основі 9-ти класів подавати саме таку ID-картку. І ми дуже просимо заздалегідь потурбуватися про її замовлення та отримання. Адже вступати за свідоцтвом про народження зможуть лише ті вступники, яким 14 років виповнилося після 1 травня 2018 року», – зазначив Олег Шаров.

Нагадуємо також, що прийом заяв на молодшого спеціаліста для вступників на базі 9-ти класів почнеться 2 липня і триватиме до 14 липня 2018 року. Такі вступники подаватимуть заяви в паперовій формі. Водночас вступники на базі 11-ти класів подаватимуть документи виключно в електронній формі.

Повідомляє прес-служба МОН України


 

Учителі, які будуть брати перший клас наступного року, повинні пройти підвищення кваліфікації, – Лілія Гриневич

23.11.2017

0 23368

Після ухвалення нового освітнього закону в Україні наступного року для усіх вчителів перших класів буде обов’язковим підвищення кваліфікації. Про це сказала міністр освіти й науки України Лілія Гриневич на конференції у четвер, повідомляє УНН.

Ми прийняли новий закон про освіту. Новий закон, по-перше, має кілька стрижнів“, – нагадала міністр.

Першим з них вона назвала передбачену законом більшу педагогічну свободу вчителя.

Щоб вчитель міг запропонувати власні підходи до викладання, він повинен дуже добре оволодіти тим, як типово може бути створена освітня програма. Тому для перших класів, я хочу всіх вас повідомити, всі вчителі, які будуть брати перший клас наступного року – всі мають пройти підвищення кваліфікації“, – зазначила Л.Гриневич.

Вона повідомила, що про спосіб та місце проведення цих заходів вчителів повідомлять в управлінні освіти.


 

Управління освіти мають промоніторити, чи оприлюднили школи фінансові звіти

01.12.2017

0 2279

МОН доручило підрозділам управління освітою на місцях провести після 1 грудня моніторинг виконання школами вимоги Закону «Про освіту», яка стосується прозорості та інформаційної відкритості. Відповідний лист Міністерство підготувало та направило в усі органи управління освітою та керівникам закладів загальної середньої та дошкільної освіти.

Насамперед йдеться про оприлюднення на сайтах шкіл або їх засновників звітів про всі фінансові надходження та витрати закладу – незалежно від того, чи це бюджетні кошти, чи благодійні внески батьків. Це, зокрема, передбачено, ст30 нового ЗУ «Про освіту», де вказаний повний перелік інформації та документів, до яких заклади освіти зобов’язані забезпечувати відкритий доступ на своїх сайтах, а у разі їх відсутності – на сайтах засновників.

2 листопада, під час наради Міністра освіти і науки Лілії Гриневич з керівниками усіх обласних підрозділів освіти було ухвалено рішення: до 1 грудня всі школи мають оприлюднити інформацію про надходження та використання коштів. Тому після цього часу підрозділи управління освітою мають промоніторити виконання вимоги і прийняти відповідні рішення. Зокрема, йшлося про те, що ті заклади, які не виконають вимогу, мають зазнати відповідальності – їхні керівники можуть отримати догану.

Також МОН нагадало, що за порушення законів «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» передбачена адміністративна відповідальність.

Водночас, київські школи вже запустили у мережі Facebook флешмоб #звітність_це_повага, в межах якого викладають в мережу звіти про фінансові надходження та витрати або посилання на них.

Повідомляє МОН України


 

 

Міністерство освіти і науки надало роз’яснення щодо виконання деяких норм нещодавно ухваленого закону – зокрема, про атестації шкіл, конкурс директорів, фінансові звіти та багато іншого. Про це йдеться у листі-роз’ясненні Щодо нагальних питань впровадження Закону України “Про освіту”.

Про це повідомляє “Нова українська школа” та коротко передає зміст документа.

Атестація закладів освіти

У листі-роз’ясненні написано: “Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Це означає, що місцеві органи влади вже не мають права проводити атестації, оскільки новий закон “Про освіту” виключив атестації шкіл з переліку повноважень місцевих органів влади та з форм державного нагляду (контролю).

Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у МОН.

Отже, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 173/26618, буде визнано таким, що втратив чинність.

 Свобода директорів

Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів було вилучено з переліку повноважень Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти (частина 3 стаття 37 закону “Про загальну середню освіту”).

З моменту набрання чинності закону “Про освіту” оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників повинен директор. Він же може призначати та звільняти їх з посад.

Публічність фінансування

У листі МОН зазначено, що вже з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані публікувати фінансові звіти на своїх або сайтах засновників. Якщо школа обслуговується центральною бухгалтерією, то МОН рекомендує останній передавати закладам освіти всі необхідні документи для подальшого оприлюднення згідно з вимогами закону.

Також у Міносвіти звертають увагу, що згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про відкритість використання публічних коштів”.

Це має бути зроблено “у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації” та “у вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання”.

Внутрішня система забезпечення якості освіти

Відповідно до частини 3 статті 26 закону, роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти організовує керівник закладу освіти.

Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи”, – зазначено в документі.

Це стосується і академічної доброчесності. Частини 7 та 8 статті 42 нового закону дозволяють закладам освіти вже визначати конкретні види академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності. Це все можна зробити через зміни до внутрішнього положення.

Інклюзивні класи

Також у міністерстві наголошують на правах дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, у разі звернення такої особи або її батьків, інклюзивна та/або спеціальна група чи клас має створюватись в обов’язковому порядку.

Згідно з пунктом 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту’, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2018 року забезпечити:

1. Зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків.

2. Створення обласних (міських – у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських(районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації дійсної мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Звертаємо увагу на те, що постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 вже затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр. З урахуванням редакції пункту 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту” до цього Положення будуть внесені відповідні зміни”, – йдеться в листі-роз’ясненні.

Ліцензування

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення’, заклади освіти, які вже діяли на момент набрання чинності нового закону, отримують ліцензію на провадження освтіньої діяльності без проходження процедури ліцензування.

Тому обласні та Київська міська державна адміністрації мають повідомити заклади освіти про дати та порядок отримання ліцензій та видати їх (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 закону) без процедури ліцензування.

У МОН рекомендують цим органам влади ухвалити відповідні рішення та оприлюднити їх на своїх офіційних сайтах.

Конкурс директорів

У МОН зазначають, що конкус директорів має проводитись для посад, що стали вакантними після набрання чинності нового закону. Тобто звільняти директорів, які зараз працюють, та набирати нових ніхто не буде.

Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого МОН. Типове положення наразі розробляється.

Звертаємо також увагу на те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору”, – написано в листі-роз’ясненні Міносвіти.

Тому директорів державникх закладів освіти мають обирати за результатами конкурсу, проведеного на підставі  Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 827.

Водночас керівників комунального закладу освіти мають обирати на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу.

Крім того, у пункті 3 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування було рекомендовано “з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору”, – додають у МОН.


 

Закон України "Про освіту"

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19


 

Лист МОН України  Щодо нагальних питань впровадження Закону України  "Про освіту"

https://rada.info/upload/users_files/02143494/d3818bd1507e1d75ee436f1308f7bab2.pdf


Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів

https://rada.info/upload/users_files/02143494/8d519319d149d50e3a6e4e1d45411c67.docx


 

 

Наказ МОН України від 14.07.2017 №1068 «Про збір даних до інформаційно-телекомунікаційної системи  «Державна інформаційна система освіти» у 2017/2018 н.р. »

 

Наказ МОН України від 31.08.2016 №1054 «Про введення в дослідну експлуатацію інформаційно-телекомунікаційної системи державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики» «Державна інформаційна система освіти»


 

Наказ МОН України від 27.09.2016 №1158 «Про затвердження зведених таблиць з питань загальної середньої освіти»

 

 

Важливо! Завантажити програмне забезпечення (клієнт ДІСО, модуль накладання ЕЦП), посібники користувача можна на сторінці підтримки.


 

 

Навчальні плани

Лист МОН України від 07.06.2017 № 1/9-315 "Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів"
Наказ МОН України від 11.07.2017 № 1015 «Про внесення змін до деяких наказів МОН»
Наказ Міністерства № 572 від 10.06.2011 "Про Типові навчальні плани початкової школи" («зі змінами, внесеними наказом МОН від 11.07.2017 № 1015»)
Наказ Міністерства № 834 від 27.08. 2010 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню» зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657, наказом МОН України від 11.07.2017 № 1015
Наказ Міністерства № 409 від 03.04.2012 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664, наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465, наказом МОН України від 11.07.2017 № 1015

Навчальні програми

 

Навчальні програми для початкової школи

  1. Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи(ОНОВЛЕНО)
  2. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2 - 4 класи (ОНОВЛЕНО)
  3. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  4. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів (ОНОВЛЕНО)
  5. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  6. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3 - 4 класи (ОНОВЛЕНО
  7. Основи Здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  8. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  9. Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  10. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  11. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО)
  12. Іноземні мови. Навчальні програми для 1—4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл (ОНОВЛЕНО)
  13. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (ОНОВЛЕНО

Навчальні програми 5-9 клас 2017

 

Опис ключових змін

Презентація 

Українська мова

Українська література

Історія

Математика

Фізика

Хімія

Біологія

Інформатика для учнів 5-9 класів, які вивчали інформатику 2-4 класах
Інформатика для учнів 5-9 класів, які вивчали інформатику 5-9  класах

Іноземні мови

Географія

Зарубіжна література

Мистецтво

Трудове навчання

Природознавство

Основи здоров'я

Фізична Культура

Правознавство

Навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих предметів за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 

 

Біологія

Географія

Інформатика

Математика (Алгебра, Геометрія)

Світова література

Українська мова

Українська література

Фізика

Хімія

 

Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 
 
Українська мова
рівень стандарту
академічний рівень
Українська література
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Іноземна мова
рівень стандарту
Англійська мова
академічний рівень
профільний рівень
Німецька мова
академічний рівень
профільний рівень
Французька мова
академічний рівень
профільний рівень
Іспанська мова
академічний рівень
профільний рівень
Друга іноземна мова
pівень стандарту
Профільний рівень
Англійська мова
Англійська у світі інформаційних технологій
                            Ділова англійська
Культурознавство країни мова якої вивчається
     Література країни, мова якої  вивчається
            Програма курсу «Гіди-перекладачі»
Німецька мова
Французька мова
Іспанська мова
Зарубіжна література
рівень стандарту
академічний рівень (зі змінами 2016 р.)
профільний рівень
Історія України
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
Всесвітня історія
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Правознавство
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Економіка
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Людина і світ
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Філософія
Художня культура
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
Естетика
Математика
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
рівень поглибленого вивчення
Астрономія
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Біологія
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
Географія
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Психологія
Фізика
рівень стандарту
пояснювальна записка
академічний рівень
профільний рівень
Хімія
рівень стандарту
академічний рівень
профільний рівень
поглиблене вивчення
Екологія
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Технології
рівень стандарту, академічний рівень
Профільний рівень
Деревобробка
Кулінарія
Основи дизайну
Агровиробництво
Будівельна справа
Енергетика
Конструювання та моделювання одягу
Легка промисловість
Матеріалознавсто
Металообробка
Основи бджільництва
Технічне проектування
Українська народна вишивка
Художня обробка матеріалів
Швейна справа
Інформатика
рівень стандарту
академічний рівень
рівень поглибленого вивчення
профільний рівень
Креслення
профільний рівень
Фізична культура
рівень стандарту, академічний рівень
профільний рівень
Захист Вітчизни
Захист Вiтчизни
Мови національних меншин
болгарська мова
гагаузька мова
iврит
молдовська мова
новогрецька мова
ромська мова
словацька мова
Російська мова
для курсу 1-11 кл.
для курсу 5-11 кл.

 

Методичні рекомендації

https://rada.info/upload/users_files/02143494/2140b39d95c5091e0431e1128d915c7f.doc

Мінімальна зарплата вчителя поступово зросте до 3-х мінімальних

Новий закон «Про освіту» передбачає встановлення мінімального окладу вчителів на рівні трьох мінімальних заробітних плат, що станом на вересень 2017 року складає 9600 грн, але зарплати зростатимуть поступово. Про це розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич, повідомляє Укрінформ.

Вона нагадала, що у внесеному урядом до парламенту варіанті законопроекту «Про освіту» планувалося встановити мінімальний окладу для вчителів на рівні трьох мінімальних заробітних плат, які на той момент дорівнювали прожитковому мінімуму.

«Коли мінімальну зарплату відв'язали від мінімального прожиткового мінімуму й вона стала вдвічі вища від мінімального прожиткового мінімуму, було прийнято рішення в усіх законах замінити мінімальну заробітну плату мінімальним прожитковим мінімумом», - зауважила Гриневич.

Вона додала, що профільний Комітет Верховної Ради вніс поправку, визначивши, що мінімальна зарплата для вчителя встановлюватиметься на рівні чотирьох прожиткових мінімумів.

«Під час розгляду у Верховній Раді була поставлена на підтвердження поправка Комітету про чотири мінімальні прожиткові мінімуми, і під неї не знайшлося в залі достатньої кількості голосів. Таким чином... ми повертаємося до попередньої редакції - три мінімальні заробітні плати», - пояснила вона.

Міністр додала, що для встановлення найменшого окладу вчителя на рівні 9600 гривень із держбюджету необхідно виділити 120 млрд грн, тому буде розроблено план такого підвищення і механізм, щоб рівень зарплати також відповідав і якості викладання.

«Ми при підготовці закону про загальну середню освіту будемо виписувати механізми оплати роботи вчителя», - поінформувала Гриневич.